Алла Бойко. Чотири в одному. Плюс діалекти
«Швейцарія для всіх» публікує фрагмент книги Алли Бойко «Життя за швейцарським часом».
Dobre, dytyna, Kyev, Lemberg, Gogol, Zalyzhny, Klychko, — я їхала в потязі з Інтерлакену до Базеля. Поруч сіла огрядна, стильно одягнена фрау і зразу почала розмову — швейцарці взагалі дуже комунікабельні й доброзичливі люди, а в дорозі чому не поговорити?
На жаль, моя німецька ще дуже «свіжа», тому я обмежилась лише кількома фразами — куди їду, чому знову туман і чи буде після обіду дощ (на мою думку, але фрау погодилась). А потім неодмінне питання — звідки я? І коли у відповідь вона почула, що я з України, то зразу видала мені от ті кілька слів, які вона знала з нашої мови.
А потім додала: «Bucha, Ohmatdyt, Mariupol…», — приклала руку до грудей і сумно подивилась на мене. Почала говорити повільніше, і чітко вимовляючи слова, розповіла, що її сестра запросила жити до себе родину біженців — «Мутер, Гросс-мутер і три кіндера — з Харкова». Вона говорила емоційно та щиро, притискаючи паперову серветку до раптом зволожнілих очей. От зараз я ферштейн… Мова добра і співчуття, схоже, має інтернаціональні корені.
Не встигли ми обговорити проблеми війни в Україні та ставлення до цих подій швейцарців, як поруч на вагонне крісло примостилась тоненька мадам у кардигані лавандового кольору, і зацвірінькала французькою. Моя вже знайома фрау у відповідь — німецькою. І так вони різними мовами обмінювались враженнями про Україну й українців, зі співчуттям оглядаючись на мене; поговорили про погоду, ціни на продукти та черговий референдум. І прекрасно розуміли одна одну. Потім елегантна франкомовна мадам, люб’язно посміхаючись до мене, сказала: «Putin — huilo!», помахала нам рукою, на якій дзеленчали бранзолетки і вийшла на зупинці у Фрібурзі.
На її місце сів чорноокий молодий чоловік із пишною копицею волосся.
За законами жанру і Швейцарії очікувалось, що почуємо: «Buona giornata! Per favore…», але ні, лише посміхнувся на знак вітання, відкрив лептоп і відгородився від світу навушниками.
«Життя за швейцарським часом»: Алла Бойко – про війну, мову і надію
Більшість швейцарців володіють трьома мовами. Принаймні розуміють їх, утім чимало говорять вільно і легко. Але в цій унікальній країні існує чотири державних мови. Крім німецької, французької, італійської, ще й ретороманська (по суті, латина з домішками німецької та французької).
В Швейцарии показали фильм «Сквозь стекло». Первая полнометражная художественная кинокартина режиссера и сценаристки Ольги Дынниковой рассказывает про беду, бегство, подростковый...
Европарламент принял резолюцию, осуждающую военные преступления России в Украине. Европейский суд по правам человека признал ответственность России за катастрофу пассажирского...
В начале российского вторжения в Украину «Швейцария для всех» опубликовала статью преподавательницы русского языка из Саксонии Барбель Мундра о том,...
Сегодня 1227-й день кровопролитной и разрушительной войны в Европе. С начала полномасштабной агрессии России против Украины и демократии «Швейцария для...
В одном из театров Цюриха были музыкальные чтения. «Перевод с русского на немецкий Франциски Штёклин», – сообщала программка. Там мы...
В Артхаусе Базеля среди произведений современного искусства трех десятков авторов впервые показывают живописную серию ядерных взрывов. Почему идея катастрофы привлекает...
Действительно ли культура вне политики? Ведущая международной новостной программы «Вот Так» Ника Нестеренко спросила об этом галериста и арт-менеджера Марата...
Снеговик Бёёг (Böögg) – чучело, наполненное древесной стружкой и петардами символизирует в Цюрихе Зиму. Ежегодно в один из апрельских понедельников...
Компания Anthropic вновь повысила творческий уровень большой языковой модели Клод (Claude). Профессор культуры и русской литературы, философ Михаил Эпштейн объясняет,...
Останньою говорять переважно в гірських селах, і то старші люди. Але бережуть її й охороняють дуже пильно. Навіть на референдумі в 1938 році майже одностайно проголосували за надання цій мові статусу державної.
На початку ХХ століття історія іронічно обіграла ретороманську. Шалений Муссоліні з піною біля рота доводив, що кантон Граубюнден з усіма озерами, лижними трасами і розпіареним сьогодні Давосом мусить перейти до Італії. Адже мешканці говорять італійською. Ну, майже італійською…
Певно, що помірковані й розумні швейцарці провели референдум і майже всі відмовились приєднуватись до фашистської на той час держави… Так що мова має значення.
Претензії диктатора залишились у минулому, а прекрасні засніжені Альпи незворушно дивляться у швейцарські озера, навіть і не згадуючи ці дрібні неузгодження на лінгвістично-політичному ґрунті.
Діалектизми процвітають, і більшість швейцарців навіть пишаються цим, адже по діалекту вони впізнають «своїх»: хто з якої частини країни, а то й з якого села.
У школах учать одну чи дві мови кантону, а також третю, яка поширена в інших регіонах країни. Ну, і англійську обов’язково.
Хоча іноді трапляються «мовні бунти» — школярі та їхні батьки починають обурюватись тим, що мусять учити багато мов. Навіть виносять це питання на референдум — улюблену розвагу швейцарців. Але ситуація залишається незмінною — вчать усе необхідне в школах, університетах, спілкуються різними мовами, тощо.
В оголошеннях щодо вакансій неодмінно вказують, що знання мови кантону обов’язкове, а також ще двох-трьох. Утім, працівники всіх видів транспорту, в тому числі й міського, зазвичай дадуть вам відповідь тією мовою, якою ви звернулись до них. Італійською, французькою або німецькою, певно. Державні чиновники всіх рангів, медичні працівники, викладачі університетів, ще кілька професійних категорій мусять вільно спілкуватись усіма державними мовами.
Але між собою швейцарці часто розмовляють діалектом. Принаймні у німецькій частині цієї країни саме так.
Снеговик Бёёг (Böögg) – чучело, наполненное древесной стружкой и петардами символизирует в Цюрихе Зиму. Ежегодно в один из апрельских понедельников...
В одном из театров Цюриха были музыкальные чтения. «Перевод с русского на немецкий Франциски Штёклин», – сообщала программка. Там мы...
Действительно ли культура вне политики? Ведущая международной новостной программы «Вот Так» Ника Нестеренко спросила об этом галериста и арт-менеджера Марата...
Европарламент принял резолюцию, осуждающую военные преступления России в Украине. Европейский суд по правам человека признал ответственность России за катастрофу пассажирского...
В Артхаусе Базеля среди произведений современного искусства трех десятков авторов впервые показывают живописную серию ядерных взрывов. Почему идея катастрофы привлекает...
В Швейцарии показали фильм «Сквозь стекло». Первая полнометражная художественная кинокартина режиссера и сценаристки Ольги Дынниковой рассказывает про беду, бегство, подростковый...
Компания Anthropic вновь повысила творческий уровень большой языковой модели Клод (Claude). Профессор культуры и русской литературы, философ Михаил Эпштейн объясняет,...
Сегодня 1227-й день кровопролитной и разрушительной войны в Европе. С начала полномасштабной агрессии России против Украины и демократии «Швейцария для...
В начале российского вторжения в Украину «Швейцария для всех» опубликовала статью преподавательницы русского языка из Саксонии Барбель Мундра о том,...
Тому викладачі мовних курсів радять говорити швейцарцям чарівні слова: «Хох дойч, бітте!» Вони зразу ж розуміють — іноземець, щиро посміхаються, кажуть: «ОК!» і переходять на англійську.
***
Іноді я вдавалась до «мовних експериментів». У чарівному містечку Аскона, де домінувала італійська, вирішила спитати поліцейського, як пройти до музею. Два гордих немолодих нащадка венеційських дожів оглядали вулиці з виглядом хазяїв життя. На прохання англійською пояснити дорогу, вони помовчали хвилину-другу, озирнулись і раптом буквально за шкірку схопили молодого афроамериканця, який проходив повз нас. Щось емоційно йому пояснили — і він став перекладати моє питання їм, а потім їхні люб’язні відповіді з усмішками й енергійними жестами — мені. «Тлумач» ще кілька хвилинок постояв, потім чемно запитав, чи мають сеньйори поліцейські ще якісь справи до нього; отримавши відповідь, майже бігом покинув таке, вочевидь, небезпечне місце для нього.
У тому самому містечку я побачила чудову сеньйору. Маленька, сухенька, в темній стильній сукні та із сивими буклями, вона рухалась саме так, як у фільмах Фелліні — елегантно тримаючись за ціпок і з високо піднятою головою. На моє: «Bitte, wo kann ich ein Bootsticket kaufen?» («Будь ласка, де я можу купити квиток на катер?») вона здивувалась, вимовила: «Deutsch?» («Німецька?») і притримала мене за рукав; мабуть, дуже хотіла поспілкуватись із дивною людиною, яка не вміє говорити по-людські, італійською тобто. Це ж легко і просто, чи не так?
Я повторила своє питання англійською. А вона буквально затягла мене в кав’ярню, що була поруч, і щось голосно та швидко почала пояснювати офіціантці, повторюючи: «Ticket, ticket! — на що та відповіла: — La signora vuole comprare il biglietto del battello!» («Вона хоче купити білет на катер!»). Таким чином я дізналась, що німецький «ticket» італійською звучить як «білет». Ще одне слово в мій словниковий запас.
Поважна сеньйора взяла мене під руку і урочисто відвела на набережну до кас, по дорозі щось швидко розповідаючи. Може, проводила екскурсію для мене або розказувала про членів своєї родини, про прабабусю-флорентійку і дідуся із Сицилії. Не знаю! Вона сказала щось касирці та, вже відходячи, повторила, дражнячи мене: «Тікет, тікет! — Білетто!»
Утім, усе одно, говорять мешканці цієї поліфонічної країни німецькою, італійською чи французькою, не кажу вже про ретороманську, вони вважають себе саме швейцарцями. І часто навіть ображаються, що їх приймають за, скажімо, французів або німців, орієнтуючись за мовними ознаками.
Профессор, доктор филологических наук, более 20 лет работала в Институте журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко
- Алла Бойко. Четыре в одном. Плюс диалекты - 18 июля 2025
- Алла Бойко. Чотири в одному. Плюс діалекти - 18 июля 2025
Ілюстрації:
Книга Алли Бойко «Життя за швейцарським часом» нещодавно вийшла у Львові (Приватний архів)
В цій унікальній країні існує чотири державних мови (Приватний архів)
Поделитесь публикацией с друзьями