Історія «Голубки» – культурна дипломатія у Швейцарії
Президент Швейцарії Гі Пармелен позував із людьми у традиційних костюмах різних народів і країн, у тому числі України. Тема свята на лузі Рютлі була «Мови одягу». Швейцарія, 1 серпня 2026 р. (© golubka.ch)
Переводы

Історія «Голубки» – культурна дипломатія у Швейцарії

Запрошення українського ансамблю народного танцю «Голубка» на Національне свято Швейцарії 1 серпня на лузі Рютлі – більше, ніж добра новина. Це посилання світу: українська присутність у альпійській країні перестає бути виключно темою гуманітарної допомоги і тимчасового захисту людей від війни. Водночас історія «Голубки» показує, як працює за кордоном українська культурна дипломатія.

 

Разом ми сильніші, ніж поодинці

На гірському лузі Рютлі в кантоні Урі 1 серпня зібралися понад 1100 людей. Свято на тему «Мови одягу» організувало Швейцарське благодійне товариство (SGG), орендар історичного лугу, на якому, згідно з легендою, 735 років тому було закладено основи швейцарської державності. Почесним гостем церемонії стала Швейцарська асоціація традиційного костюма (Schweizerische Trachtenvereinigung), заснована сторіччя тому у Люцерні.

Культурна дипломатія у Швейцарії. 1 серпня 2026 р. (© golubka.ch)
Культурна дипломатія у Швейцарії. 1 серпня 2026 р. (© golubka.ch)

Різноманітність традиційних костюмів надало урочистим особливої барвистості. Президент асоціації Деніз Хінтерманн (Denise Hintermann) підкреслила, що національний костюм є частиною історії, «яку ми пишемо і сьогодні», розповідає швейцарське медіа Swissinfo.ch.

В свою чергу президент країни у цьому році Гі Пармелен (Guy Parmelin) сказав про символіку історичного вбрання. За його словами, традиція жива, поки «люди її носять — у тому числі буквально». У Швейцарії мирно співіснують різні «мови одягу», національні мови, регіони й ритуали. Крім того, пам’ять лугу Рютлі підтверджує, що люди різного походження «разом сильніші, ніж поодинці». Саме дбайливе ставлення до культурної спадщини і ліберальні цінності формують віковічну історію Швейцарії.

Українська «Голубка» у Швейцарії

Історія «Голубки» теж про це. Український ансамбль народного тунцю створила у Цюриху восени 2022 року хореографка Олена Хайдеманн, львів’янка, яка багато років живе у Швейцарії. Задум був волонтерським: підтримати людей, які знайшли в Швейцарії захист від російської агресії, і створити для них безпечний простір. Заняття для танцюристів зі статусом захисту S безкоштовні, а танцювальна школа Daniela Quispe Tanzschule надала приміщення на умовах солідарності. Сьогодні ансамбль об’єднує понад тридцять жінок і чоловіків.

Український фольклорний колектив «Голубка» на святі «Купала». Швейцарія, 2025 р. (© golubka.ch)
Український фольклорний колектив «Голубка» на святі «Купала». Швейцарія, 2025 р. (© golubka.ch)

Тут є важлива деталь. Новини про інтеграцію часто схожі на казенні звіти: курси мови, працевлаштування, житло, документи. Усе це справді першочергове для людини, яка пережила втрату дому, а часом і більшу біду. Але для повноцінного життя потрібні також друзі, довіра, відчуття безпеки і спільності. У цьому сенсі аматорський танцювальний ансамбль -саме про ідею, яка об’єднує людей для спільної і відповідальної дії як носіїв та популяризаторів української культури.


image description
image description

Можна заперечити: чи не зводить це Україну до фольклору — віночків, чобітків і святкової екзотики? Такий ризик існує завжди, коли культура меншини виходить на сцену більшості. В історії ХХ століття, зокрема в Радянському Союзі, імперська політика нерідко ховалася за красивими декораціями «дружби народів» і контрольованого фольклору. Але у випадку «Голубки» важливо інше: самі українці через танець розповідають про себе, діляться скарбами своєї культури і вдячністю до країни, яка допомагає їм пережити важкі часи та зберегти себе. За таких умов народний танець стає не декорацією, а мовою суб’єктності.

Український ансамбль народних танців «Голубка». Швейцарія, 11 жовтня 2025 р. (© golubka.ch)
Український ансамбль народних танців «Голубка». Швейцарія, 11 жовтня 2025 р. (© golubka.ch)

Український ансамбль «Голубка» цікавий саме тим, що береже своє і водночас відкритий до спілкування. У репертуарі ансамблю є українські танці, але є й швейцарські — зокрема «Баарер полька». У вересні колектив готує спільний виступ із йодль-хором із комуни Устер, що біля Цюриха: швейцарці співатимуть, українці танцюватимуть, а потім глядачів запросять до майстер-класів. Це не асиміляція, де новоприбулі мають розчинитися в більшості. І не культурна бульбашка, де громада відгороджується від країни, яка її прийняла. Це культурний обмін, у якому сторони збагачують одна одну.

Пам’ять лугу Рутлі і сучасність

Саме тому запрошення на луг Рютлі має символічну вагу. Пам’ять історичного місця пов’язана з легендою про союз Урі, Швіца й Унтервальдена 1291 року. У 1859 році асоціація суспільного добробуту SGG придбала луг, а в 1860-му передала його Швейцарії як «невідчужуване національне надбання». В цьому році церемонія «Мови одягу» стала роздумом про походження, приналежність, ідентичність, гордість і різноманіття. І у такому контексті поява українського костюму на лузі Рютлі цілком закономірна. Це стало складовою розмови про те, як сучасна Швейцарія бачить мультикультурність.

Український фольклорний колектив «Голубка» в День вишиванки. Швейцарія, 21 травня 2026 р. (© forall.swiss)
Український фольклорний колектив «Голубка» в День вишиванки. Швейцарія, 21 травня 2026 р. (© forall.swiss)

Історія української «Голубки» у Швейцарії типова для нашого часу. Зараз міжнародний імідж України складається з дипломатичних заяв, новин із фронту та тилу. Він також формується на підприємствах, у концертних і спортивних залах, на фестивалях, у школах, на вулицях і у дворах, де українці щотижня роблять щось видиме, якісне й відкрите для інших. З 2022 року Україну в Європі часто бачать через трагедію та героїзм. Українські культурні асоціації, такі як «Голубка», додають до образу українського суспільства ще одну важливу рису — життєздатність.

Культурна спадщина допомагає людині зберігати себе, а країні — бути впізнаваною не лише через історію страждання. Коли українці поруч з іншими мешканцями країни відзначають державне свято Швейцарії на Рютлі, складається гармонійна реальність, у якій живуть і працюють гідно та вільно. Так через українську культуру відкривається просте знання: люди, які ще недавно потребували захисту, перестають бути випадковими гостями. Вони стають співтворцями спільного європейського простору.

Марина Охримовская

Ілюстрації:

Президент Швейцарії Гі Пармелен позував із людьми у традиційних костюмах різних народів і країн, у тому числі України. Тема свята на лузі Рютлі була «Мови одягу». Швейцарія, 1 серпня 2026 р. (© golubka.ch)

Культурна дипломатія у Швейцарії. 1 серпня 2026 р. (© golubka.ch)

Український фольклорний колектив «Голубка» на святі «Купала». Швейцарія, 2025 р. (© golubka.ch)

Український ансамбль народних танців «Голубка». Швейцарія, 11 жовтня 2025 р. (© golubka.ch)

Український фольклорний колектив «Голубка» в День вишиванки. Швейцарія, 21 травня 2026 р. (© forall.swiss)

Поделитесь публикацией с друзьями

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Похожие тексты на эту тематику